Ручного завантаження

Промислові котли ручного завантаження — найпростіший варіант у лінійці. Паливо закладається в топку вручну, автоматика мінімальна. Натомість ви отримуєте невисоку ціну, ремонтопридатність і можливість обслуговувати котел власними силами.

Де такі котли доречні:

• Невеликі цехи та майстерні — де є свій персонал, який може підкладати паливо.
• Склади й ангари — якщо не потрібна точна підтримка температури.
• Торгові об'єкти — ринки, павільйони, де опалення потрібне в робочі години.
• Об'єкти, де паливо безкоштовне або дешеве — відходи виробництва, обрізки, неліквідна деревина.

Потужність від 140 до 1250 кВт — маркування відповідає кіловатам. Якщо об'єкт працює цілодобово і без персоналу біля топки, подивіться механізовані серії M та M-1.

Плюси та мінуси ручного завантаження

Плюси: нижча ціна, простіша конструкція, менше вузлів, які можуть зламатися, ремонт і обслуговування можливі власними силами, немає залежності від електроживлення для подачі палива.

Мінуси: паливо потрібно закладати вручну кілька разів на день, складніше витримати стабільну температуру, потрібна постійна присутність людини.

Що потрібно для експлуатації

• Персонал. Хтось має стежити за топкою протягом робочого дня.
• Запас палива. Обсяг зберігання розраховують на кілька днів роботи.
• Димохід. Розраховується під потужність котла.
• Група безпеки. Обов'язкова при закритій системі.

Часті питання

Скільки разів на день закладати паливо? Зазвичай 2–4 рази, залежить від обсягу топки й навантаження.

Чи можна автоматизувати пізніше? Ні, механізована подача — це конструктивна особливість, її не додати до ручного котла.

Чи підійде для цілодобової роботи? Технічно так, але потрібен позмінний персонал.